Сайт Проценко Світлани Сергіївни

Візитна картка вчителя

                         Я вибрала вчительську долю сама, 

                     Не знала тоді, що дістанеться, 

                      Та в мене жодних претензій нема

    До долі - моєї обраниці!

Місце роботи.  Баратівський заклад загальної середньої освіти  Горохівської сільської  ради Миколаївської області

Найменування та рік закінчення професійної освіти.  Миколаївський державний педагогічний інститут, 1995 р.

Спеціальність, кваліфікація за дипломом.  Учитель української мови і літератури

Посада.  Учитель української мови і літератури,  ЗДВР

Педагогічний стаж.  29 років

Стаж на посаді звступника директора з виховної роботи.  8 років

Кваліфікаційна категорія.  Вища кваліфікаційна категорія, “учитель-методист”

Проблемна тема вчителя.  ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ ТА ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО НУШ

(з 1 вересня 2020 року)

Педагогічне кредо.  Мета навчання дитини – дати їй можливість жити самостійно, без учителя (Альберт Губбард)

ПЕДАГОГІЧНИЙ АВТОПОРТРЕТ

 Є така притча: «Жив колись на світі добрий бог, і була у нього чарівна глина. Із неї він виготовив їжу, одяг, житло, знаряддя праці, а ось щастя, скільки не старався, виготовити не зміг. Тоді віддав бог цей шматочок глини людині і сказав: «А щастя своє зроби сама!» І зник. З того часу, мабуть, і творить людина своє щастя самостійно, без будь-чиєї допомоги».

А в чому воно, щастя?! Щастя – це просто, але й складно.

Напевно, щастя – бути помітним, корисним, потрібним, любити світ, життя, свою професію.

Моя давня мрія – присвятити себе людям. Тому обрала таку роботу, яка приносить мені радість постійного спілкування та цікавих зустрічей…

Уже двадцять дев'ять  років працюю вчителем української мови і літератури у рідній школі, намагаюся сіяти в щирі дитячі душі зерна добра, краси і розуму. За час роботи набула певного педагогічного досвіду, виробила свою систему навчання учнів. Завжди керуюсь крилатим висловом Б. Паскаля: «Не тільки сама істина дає впевненість, але й пошук її». Намагаюся працювати над удосконаленням свого методичного та фахового рівня. Робота з самоосвіти допомогла зрозуміти, що за своїм змістом, формами і методами освіта не є незмінним феноменом, бо вона весь час реагує на нові виклики часу, враховує перспективи розвитку людства. Сучасна школа недостатньо розвиває здібності, необхідні її випускникам для того, щоб самостійно визначитися у світі, приймати обґрунтовані рішення щодо свого майбутнього, бути активними і конкурентоспроможними на ринку праці. Тому працюю над проблемною темою: «Формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках української мови і літератури». Кожен урок для мене – це пошук нових педагогічних прийомів, це вдосконалення професійного рівня у творчій співпраці з учнями. Вважаю, що великим досягненням сучасної системи освіти є право вчителя на вільний вибір засобів навчання. Пропонуючи учням різноманітні форми роботи на уроці, створюю умови для їх активної участі у процесі набуття знань, використання цих знань у повсякденному житті…

Вважаю себе щасливою, бо маю змогу щодня зустрічатися зі своїми вихованцями, нести їм знання, вчити любити світ, людей. Намагаюся зберегти у своїй душі почуття поваги до всіх, кого бачу за шкільною партою.

Я щаслива, бо маю багато друзів, рідних мені і дорогих людей. Маю свою міцну і дружну родину: чоловіка, сина і доньку, які мене розуміють, підтримують, цінують і поважають…

… Щастя – це птах, якого так хочеться зловити, але він постійно виривається з рук, піднімається все вище й вище. Бо щастя ж повинно бути високим! Але в житті його так багато, що вистачить на всіх. Тільки треба вміти знайти і міцно тримати в руках.

Бажаю кожному знайти своє щастя…