Візитна картка вчителя

                         Я вибрала вчительську долю сама, 

                     Не знала тоді, що дістанеться, 

                      Та в мене жодних претензій нема

    До долі - моєї обраниці!

 

Місце роботи.  Баратівська гімназія з початковою школою  Горохівської сільської  ради Миколаївської області

Найменування та рік закінчення професійної освіти.  Миколаївський державний педагогічний інститут, 1995 р.

Спеціальність, кваліфікація за дипломом.  Учитель української мови і літератури

Посада.  Учитель української мови і літератури.

Педагогічний стаж.  36 років

Стаж на посаді заступника директора з виховної роботи.  10 років

Кваліфікаційна категорія.  Вища кваліфікаційна категорія, “учитель-методист”

Проблемна тема вчителя.  Формування ключових та предметних компетентностей здобувачів освіти в умовах переходу до НУШ. 

(з 1 вересня 2020 року)

Педагогічне кредо.  Мета навчання дитини – дати їй можливість жити самостійно, без учителя (Альберт Губбард)

 

ПЕДАГОГІЧНИЙ АВТОПОРТРЕТ

  

 

 Є така притча: «Жив колись на світі добрий бог, і була у нього чарівна глина. Із неї він виготовив їжу, одяг, житло, знаряддя праці, а ось щастя, скільки не старався, виготовити не зміг. Тоді віддав бог цей шматочок глини людині і сказав: «А щастя своє зроби сама!» І зник. З того часу, мабуть, і творить людина своє щастя самостійно, без будь-чиєї допомоги».

А в чому воно, щастя?! Щастя – це просто, але й складно.

Напевно, щастя – бути помітним, корисним, потрібним, любити світ, життя, свою професію.

Моя давня мрія – присвятити себе людям. Тому обрала таку роботу, яка приносить мені радість постійного спілкування та цікавих зустрічей…

Уже двадцять дев'ять  років працюю вчителем української мови і літератури у рідній школі, намагаюся сіяти в щирі дитячі душі зерна добра, краси і розуму. За час роботи набула певного педагогічного досвіду, виробила свою систему навчання учнів. Завжди керуюсь крилатим висловом Б. Паскаля: «Не тільки сама істина дає впевненість, але й пошук її». Намагаюся працювати над удосконаленням свого методичного та фахового рівня. Робота з самоосвіти допомогла зрозуміти, що за своїм змістом, формами і методами освіта не є незмінним феноменом, бо вона весь час реагує на нові виклики часу, враховує перспективи розвитку людства. Сучасна школа недостатньо розвиває здібності, необхідні її випускникам для того, щоб самостійно визначитися у світі, приймати обґрунтовані рішення щодо свого майбутнього, бути активними і конкурентоспроможними на ринку праці. Тому працюю над проблемною темою: «Формування самоосвітньої компетентності учнів на уроках української мови і літератури». Кожен урок для мене – це пошук нових педагогічних прийомів, це вдосконалення професійного рівня у творчій співпраці з учнями. Вважаю, що великим досягненням сучасної системи освіти є право вчителя на вільний вибір засобів навчання. Пропонуючи учням різноманітні форми роботи на уроці, створюю умови для їх активної участі у процесі набуття знань, використання цих знань у повсякденному житті…

Вважаю себе щасливою, бо маю змогу щодня зустрічатися зі своїми вихованцями, нести їм знання, вчити любити світ, людей. Намагаюся зберегти у своїй душі почуття поваги до всіх, кого бачу за шкільною партою.

Я щаслива, бо маю багато друзів, рідних мені і дорогих людей. Маю свою міцну і дружну родину: чоловіка, сина і доньку, які мене розуміють, підтримують, цінують і поважають…

… Щастя – це птах, якого так хочеться зловити, але він постійно виривається з рук, піднімається все вище й вище. Бо щастя ж повинно бути високим! Але в житті його так багато, що вистачить на всіх. Тільки треба вміти знайти і міцно тримати в руках.

Бажаю кожному знайти своє щастя…